Перші кроки дитини – це одна з найбільш хвилюючих подій для батьків. З цього моменту відкривається новий етап пізнання світу, адже дитина отримує свободу руху і здатність самостійно пересуватися. Але в якому віці можна чекати на цю подію і як правильно підтримати процес навчання ходьбі?
У якому віці з’являються перші кроки
Зазвичай діти починають робити перші кроки у проміжку між 9 та 15 місяцями. Це середні показники, адже кожна дитина розвивається у власному темпі. Хтось стає на ніжки вже у 8 місяців, а хтось робить упевнені кроки ближче до півтора року. Лікарі вважають нормою, якщо дитина починає ходити самостійно до 18 місяців.
На момент перших кроків дитина вже має певний запас фізичної сили: вона вміє сидіти, повзати, вставати біля опори, утримувати рівновагу. Лише після цього з’являється готовність рухатися вперед без сторонньої допомоги.
Ознаки готовності до перших кроків
Є кілька характерних ознак, які свідчать, що дитина готова спробувати ходити:
- впевнено стоїть біля меблів або опори;
- намагається робити кроки вздовж дивана чи ліжка, тримаючись руками;
- пробує пересуватися, тримаючи дорослого за пальці;
- вміє присідати та знову вставати.
Ці дії означають, що м’язи, координація та рівновага достатньо зміцніли для спроб самостійної ходьби.
Як підтримати дитину у перших кроках
Найкращий спосіб допомогти дитині – створити безпечне і зручне середовище для її рухів. Бажано прибрати з підлоги слизькі килимки, гострі предмети та дрібні речі. Простір має бути вільним і таким, щоб дитина могла вчитися рухатися без страху впасти.
Коли дитина починає ходити, не варто постійно тримати її за руки. Важливо дозволяти робити кроки самостійно, навіть якщо це виглядає непевно. Баланс і координація формуються лише через практику.
Також корисно заохочувати дитину рухатися до улюбленої іграшки або до батьків, які чекають попереду з відкритими руками. Це мотивує робити нові кроки і додає впевненості.
Роль взуття у перших кроках
У період навчання ходьбі вдома найкраще дозволяти дитині ходити босоніж або у шкарпетках з неслизькою підошвою. Це допомагає краще відчувати поверхню та формує правильну поставу. Взуття варто обирати лише для прогулянок на вулиці, причому воно має бути легким, зручним і з гнучкою підошвою.
Можливі труднощі та коли варто звернутися до лікаря
Якщо дитина після 15–16 місяців ще не намагається ходити, але активно повзає та стоїть біля опори, приводів для занепокоєння зазвичай немає. Однак у випадку, якщо після 18 місяців самостійна ходьба так і не з’явилася, варто проконсультуватися з педіатром або ортопедом. Фахівець перевірить стан м’язів, суглобів та дасть рекомендації щодо подальших кроків.
Висновок
Перші кроки – це природний і важливий етап у житті дитини. Найголовніше для батьків – забезпечити безпечні умови, підтримати дитину емоційно і дозволити їй навчатися у власному темпі. З часом невпевнені кроки перетворяться на впевнену ходу, і цей період залишиться у пам’яті як один із найтепліших моментів дитинства.
Читайте також: