У перші два роки життя формується ставлення дитини до їжі. Це період, коли діти знайомляться з новими смаками, текстурами та звичками. Водночас батьки часто стикаються з низкою труднощів, пов’язаних із харчуванням. У цій статті розглянемо найпоширеніші проблеми та практичні способи їх вирішення.
Це, мабуть, одна з найпоширеніших ситуацій: дитина відмовляється їсти або з'їдає зовсім мало. Причини можуть бути різні — від зубного болю до втоми чи втрати апетиту через хворобу. У деяких випадках це просто етап самостійності, коли дитина намагається проявити власну волю.
Що робити: не змушуйте, не годуйте силоміць. Запропонуйте їжу пізніше, дайте вибір між двома стравами, зберігайте спокій. Регулярний режим прийому їжі також допомагає формувати стабільну звичку.
Деякі діти наполягають на одній і тій самій страві день у день. Це може бути проявом звичок або тимчасової «харчової вузькості».
Що робити: не забороняйте улюблену страву, але поступово вводьте нові компоненти — наприклад, новий соус, спеції або гарнір. Часто дитина починає пробувати нове, коли бачить, як це їдять інші.
У віці до двох років дитина активно досліджує світ, зокрема і через їжу. Вона може жбурляти їжу, розмазувати її по обличчю або просто розважатися за столом.
Що робити: поставте чіткі рамки: їжа — не іграшка. Але при цьому дозвольте дитині самостійно їсти руками, якщо це допомагає їй звикати до нових текстур. Не лайте, а спокійно пояснюйте правила.
Неофобія — страх перед новими продуктами — звична річ у віці 1–2 роки. Часто дитина відмовляється навіть спробувати щось нове.
Що робити: пропонуйте новий продукт кілька разів, у різних видах, не наполягаючи. Рольовий приклад батьків — один із найефективніших способів заохотити інтерес до нової їжі.
Іноді дитина добре їсть вдень, але відмовляється від сніданку чи вечері. Це може бути пов’язано з надто щільним графіком або перекусами між прийомами їжі.
Що робити: скоротіть кількість перекусів, встановіть чіткий режим і уникайте солодких напоїв між основними прийомами їжі. Невелика прогулянка перед їжею теж стимулює апетит.
Діти швидко звикають до солодкого смаку. Часте вживання соків, магазинних йогуртів і печива призводить до зниження апетиту до повноцінних страв.
Що робити: обмежте солодке до одного разу на день у невеликій кількості. Воду подавайте як основний напій. Йогурти готуйте самостійно або обирайте без цукру.
Дитина їсть лише тоді, коли перед нею ввімкнений мультик? Це сигнал до формування неправильної харчової поведінки. Під час перегляду мозок не фіксує сигнали ситості, що сприяє переїданню.
Що робити: формуйте традицію спільних прийомів їжі без екранів. Навіть коротка трапеза за родинним столом без відволікаючих чинників має значно більше переваг.
Пам’ятайте, кожна дитина має свій темп формування харчової поведінки. Завдання батьків — підтримувати, створювати комфортну атмосферу і бути послідовними. Якщо проблеми з харчуванням зберігаються протягом тривалого часу, варто звернутися до педіатра або дитячого нутриціолога для додаткової консультації.
Читайте також: